консеквентний
КОНСЕКВЕ́НТНИЙ, а, е, книжн.
Те саме, що послідо́вний.
Одні естетики, консеквентні в своїй доктрині, сміло замикають очі на дійсні факти (І. Франко);
Будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... (М. Коцюбинський);
– Вона вам мусить віддати належний поклін, якою б і не була консеквентна в своїх почуваннях і постановах з давнішніх літ (О. Кобилянська);
Як би то не було, він мусить бути консеквентним (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)