кумпан
Кумпа́н. Компаньйон, супутник, товариш. Олександер, Віргінія і я вийшли-сьмо рано в поле і вернули аж о 2-ій, під час ходу споминали ми, що нема четвертого кумпана, помучилисьмо-ся, попріли так, як, певно, Ви під час Ваших тутейших цвічень, не спочивали-сьмо майже ніде (Коб., Листи, 54, 355)
// пол. kompan — компаньйон, товариш.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.