лічити
Лічити1. Рахувати, обчислювати. Якби лічити на кождий гектар (фальча) землі на цілу Буковину, гурт на гурт навіть по 2. 000 корон, що є добре раховано, то за тих 15 міліонів корон, які ми щороку пропиваємо, можна би закупити в однім році 8. 000 гектарів поля (Товариш, 1908, 147).
2. Вважати. Статути “Союза" позволяли лічити себе членами товариства цілі три роки по скінченю університету (Сімович, 1908, 509)
// пол. liczyć — 1) рахувати, враховувати, 2) оцінювати, 3) налічувати, 4) розраховувати (на когось, щось) і рос. считать — 1) рахувати, 2) вважати.
Лічити2. Лікувати. Коли б слуга з вини господаря заслаб, то господар мусить єго власним коштом лічити і не сьміє тих видатків на ліки потручувати із заслуженини (См.-Стоцький, Громада, 15)
// пол. leczyć — лікувати; рос. лечить — лікувати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.