мантилька
Манти́лька. Плащ, легке пальто. Накинь-но мантильку, бо аби ти не застудила ся, то вже ніч, уважай! (Галіп, 65)
// пол. mantyla — мантилья; нім. der Mantel — пальто, плащ; порівн. мантилья, ісп. -1) легкий жіночий верхній одяг, 2) у еспанок — покривало на голову й лице (СЧС, 247); мантилья (ісп. mantilla, від лат. mantellum — покривало, плащ) -1) в Іспанії мереживна біла або чорна жіноча накидка, що накриває голову й верхню частину тулуба, 2) коротка жіноча накидка без рукавів (СІС, 514); мантля, нім. — плащ, шинеля (гал., СЧС, 517)
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.