маринарка
Марина́рка. Морський флот. При заприсяженю маринаркиу Вільгельмсгафен виголосив цісар німецкий слідуючі характеристичні слова (Б., 1895, 8, 3); Міністерство війни і маринарки наразі не обсаджені і управляє ними тим часом президент міністрів Рібо (Б., 1895, 5, 4); Дня 20. с. м. поплине ся міжнародна ескадра в Гольтенав, де вечером в академиї маринарки буде баль (Б., 1895, 45, 3)
// пол. marynarka — 1) флот, 2) піджак; нім. die Marine — військово- морський флот; порівн. маринарка, фр. -1) короткий сертук, піджак, 2) фльота (гал., СЧС, 517).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.