матура
Мату́ра. Іспит на атестат зрілості. Я була не менш вдоволена. Здавала саме письменну матуру, тішилася надією, що й усна піде незгірше, а що найкраще — я була нареченою професора... того, з години конверзації англійської мови! (Коб., Valse melancolique, 122)
// пол. matura — 1) іспит на атестат зрілості, 2) атестат зрілості, свідоцтво про закінчення навчального закладу; порівн. матура, лат. — дореволюційний термін — останній іспит при закінченні ґімназії, що давав право перейти до університету (СЧС, 252).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.