матура — Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

матура — Мату́ра: — випускний іспит після закінчення середньої школи [21;III] — Екзамен на атестат зрілості [XVIII] Але, вернувши до Парижа, він захорував, пролежав два місяці, а коли надійшла матура, він, не вважаючи на дуже добрі писемні вироби... Словник з творів Івана Франка
матура — мату́ра іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
матура — Мату́ра. Іспит на атестат зрілості. Я була не менш вдоволена. Здавала саме письменну матуру, тішилася надією, що й усна піде незгірше, а що найкраще — я була нареченою професора... того, з години конверзації англійської мови! (Коб. Українська літературна мова на Буковині
матура — 1. дійшлість, див. малолітній 2. (шкільна) див. абітурієнт, градуант Словник чужослів Павло Штепа
матура — МАТУ́РА, и, ж., зах. У гімназії – іспити на атестат зрілості. Наївшися трохи страху перед матурою, він дав собі слово пильнувати університетських студій (І. Словник української мови у 20 томах
матура — мату́ра 1. шк. іспит у гімназії на атестат зрілості (ст): З трудом я завершив науку у львівській гімназії матурою і вписався в університет з наміром його закінчити, але не довелося з різних, як це кажуть, не залежних ні від мене... Лексикон львівський: поважно і на жарт
матура — Застаріле слово, яким позначався іспит, що його складали після закінчення навчання в середній школі з метою підтвердження готовності учня до навчання у вищій школі. Універсальний словник-енциклопедія
матура — ЕКЗА́МЕН (офіційна перевірка знань з якогось предмета), І́СПИТ, МАТУ́РА зах. (у гімназії — екзамени на атестат зрілості). Останній екзамен він складав вісімнадцятого серпня і складав його без охоти і того душевного піднесення... Словник синонімів української мови
матура — МАТУ́РА, и, ж., зах. У гімназії — іспити на атестат зрілості. Наївшися трохи страху перед матурою, він дав собі слово пильнувати університетських студій (Фр. Словник української мови в 11 томах