наглий
На́глий.
1. Раптовий, несподіваний. Діти і жінки терплять від тої зміни воздуха і наглої вогкости (Б., 1895, 18, 4). 2. Негайний, терміновий (про депутатські запити, пропозиції тощо). Наглі внесеня мусять мати сто підписів. Як бачимо, законопроект нового реґуляміну не визначаєсь великою лагідністю (Б., 1907, 70, 1)
// пол. nagły — 1) несподіваний, раптовий, 2) негайний, терміновий, спішний.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.