околиця
Око́лиця. Місцевість. В середній Европі панують безнастанні сніжні бурі, що в многих околицях здержали правильний рух поїздів (Б., 1895, 6, 4); Дальше домагає ся більшої помочи для околиць Галичини, навіщених елементарними нещастями, обостреня закона о лихві, примусового обезпеченя і постепенного переказуваня нотарияльних аґенд судам (Б., 1907, 80, 1); В околицях, де є богато садів, оплатить ся виробляти вина овочеві (Товариш, 1908, 228)
// пол. okolica — 1) околиця, 2) місцевість.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.