омнібус

Омні́бус. Карета “для всіх” — різновид громадського транспорту. П'ятсот слуг при омнібусах рішили вчера зробити страйк з причини малої платні і пенсий (Б., 1895, 19, 4)

// пол. omnibus — 1) омнібус, 2) перен. жарт, універсальна людина, універсал; порівн. омнібус, лат. (“для всіх”) — громадська карета, що курсувала між певними пунктами й перевозила громадян за невелику плату (СЧС, 285); омнібус (лат. omnibus, букв. -для всіх) — кінна багатомісна карета з платними місцями для пасажирів, що здійснювала регулярні рейси в містах і між містами (СІС, 599).

Значення в інших словниках

1. омнібус — о́мнібус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. омнібус — [омн'ібус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
3. омнібус — -а, ч. Старовинний багатомісний кінний екіпаж із платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. омнібус — О́МНІБУС, а, ч. Старовинний багатомісний кінний екіпаж з платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом. Я взяв місце в поштовому дуже доброму омнібусі, і перед обідом омнібус помалу рушив у дорогу (І.  Словник української мови у 20 томах
5. омнібус — о́мнібус (лат. omnibus, букв. – для всіх) кінна багатомісна карета, що здійснювала регулярні рейси між певними пунктами, попередник автобуса.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. омнібус — Критий кінний екіпаж для великої кількості пасажирів; використовувався від XVIII ст. як міський транспорт.  Універсальний словник-енциклопедія
7. омнібус — О́мнібус, -са; -буси, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. омнібус — О́МНІБУС, а, ч. Старовинний багатомісний кінний екіпаж з платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом. Я взяв місце в поштовому дуже доброму омнібусі, і перед обідом омнібус помалу рушив у дорогу (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах