омнібус
О́МНІБУС, а, ч.
Старовинний багатомісний кінний екіпаж з платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом.
Я взяв місце в поштовому дуже доброму омнібусі, і перед обідом омнібус помалу рушив у дорогу (І. Нечуй-Левицький);
Плентали й шкапи, тягнучи старовинні ридвани омнібусів (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)