омнібус —
о́мнібус іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
омнібус —
Омні́бус. Карета “для всіх” — різновид громадського транспорту. П'ятсот слуг при омнібусах рішили вчера зробити страйк з причини малої платні і пенсий (Б., 1895, 19, 4) // пол. omnibus — 1) омнібус, 2) перен. жарт, універсальна людина, універсал; порівн.
Українська літературна мова на Буковині
омнібус —
[омн'ібус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
омнібус —
-а, ч. Старовинний багатомісний кінний екіпаж із платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
омнібус —
О́МНІБУС, а, ч. Старовинний багатомісний кінний екіпаж з платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом. Я взяв місце в поштовому дуже доброму омнібусі, і перед обідом омнібус помалу рушив у дорогу (І.
Словник української мови у 20 томах
омнібус —
о́мнібус (лат. omnibus, букв. – для всіх) кінна багатомісна карета, що здійснювала регулярні рейси між певними пунктами, попередник автобуса.
Словник іншомовних слів Мельничука
омнібус —
Критий кінний екіпаж для великої кількості пасажирів; використовувався від XVIII ст. як міський транспорт.
Універсальний словник-енциклопедія
омнібус —
О́МНІБУС, а, ч. Старовинний багатомісний кінний екіпаж з платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом. Я взяв місце в поштовому дуже доброму омнібусі, і перед обідом омнібус помалу рушив у дорогу (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах