пака
Па́ка. Ящик, коробка. -Дай тобі Боже здоровля, Самсонюк, що остеріг! — подумав Грінка на борзі та й одним духом став коло паки, другим гепнув ся на землю, а третім уже був за пакою - під ліжком!.. (Галій, 30)
// пол. paka — ящик, коробка.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.