пака —
Па́ка: — великий тюк [51] — скриня [I] — ящик [17]
Словник з творів Івана Франка
пака —
па́ка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пака —
Па́ка. Ящик, коробка. -Дай тобі Боже здоровля, Самсонюк, що остеріг! — подумав Грінка на борзі та й одним духом став коло паки, другим гепнув ся на землю, а третім уже був за пакою - під ліжком!.. (Галій, 30) // пол. paka — ящик, коробка.
Українська літературна мова на Буковині
пака —
-и, ж. 1》 Велика кількість зв'язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. 2》 Ряд, сукупність складених один на одний предметів; стос. 3》 спец. Великий тюк товару.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пака —
ПА́КА, и, ж. 1. Велика кількість зв'язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і скидати їх у кузов (Ю. Бедзик); Дівчина не полінувалася і розв'язала паку книг (Ю.
Словник української мови у 20 томах
пака —
па́ка 1. ящик, коробка (м, ср, ст) 2. товариство, компанія (ст): Я грав в три карти. Грав Кулюс і грав Американ. Деколи грав Цєпа. Ми всі були одна пака.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
пака —
ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев.
Словник синонімів української мови
пака —
Па́ка, -ки, -ці; па́ки, пак
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пака —
ПА́КА, и, ж. 1. Велика кількість зв’язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і скидати їх у кузов (Ю. Бедзик, Полки..
Словник української мови в 11 томах