посесор
Посе́сор. Орендар. Отак в нашім селі завели ся посесори. Вони взяли ся добре до господарки, їм і за робітника не так тяжко, як панови (Товариш, 1908, 123)
// посесор, лат. - 1) властитель, посідач; 2) орендар, державець (СЧС, 341).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.