Великий тлумачний словник сучасної мови

посесор

посе́сор

-а, ч., заст.

1》 Власник посесійного підприємства.

2》 Орендар державного маєтку.

|| Взагалі той, хто орендує землю, маєток і т. ін.; орендар.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посесор — Посе́сор: — орендар земельної ділянки [46-1] — орендатор [46-2] — орендатор земельної ділянки [47] — тимчасовий або спадковий орендатор маєтку [44-2]  Словник з творів Івана Франка
  2. посесор — посе́сор іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  3. посесор — Посе́сор. Орендар. Отак в нашім селі завели ся посесори. Вони взяли ся добре до господарки, їм і за робітника не так тяжко, як панови (Товариш, 1908, 123) // посесор, лат. - 1) властитель, посідач; 2) орендар, державець (СЧС, 341).  Українська літературна мова на Буковині
  4. посесор — Винайомник, державець, див. орендар  Словник чужослів Павло Штепа
  5. посесор — ПОСЕ́СОР, а, ч., заст. 1. Власник посесійного підприємства. Бурлаки дійшли до сахарні і почали розпитувать, хто приймає людей на роботу. Робітники показали їм на один дім, де жив посесор тих заводів (І. Нечуй-Левицький). 2. Орендар державного маєтку.  Словник української мови у 20 томах
  6. посесор — Власник  Словник застарілих та маловживаних слів
  7. посесор — (англ. рossessor) орендар земельної ділянки.  Економічний словник
  8. посесор — ОРЕНДА́Р (той, хто орендує що-небудь), ОРЕНДА́ТОР розм. рідко, ПОСЕ́СОР заст. Довбуш, борючись проти ненависної шляхти, урядовців і орендарів, тим самим виступав і проти національного поневолення (з журналу)...  Словник синонімів української мови
  9. посесор — Посе́сор, -ра, -рові; -се́сори і -сорі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. посесор — ПОСЕ́СОР, а, ч., заст. 1. Власник посесійного підприємства. Бурлаки дійшли до сахарні і почали розпитувать, хто приймає людей на роботу. Робітники показали їм на один дім, де жив посесор тих заводів (Н.-Лев., II, 1956, 207). 2. Орендар державного маєтку.  Словник української мови в 11 томах
  11. посесор — Посе́сор, -ра м. Арендаторъ. Тоді було даси два рублі чиншу посесорові та одбудеш дванадцять день шарварку. ЗОЮР. І. 143.  Словник української мови Грінченка