потяг

По́тяг. Поїзд. До Львова від’їжджають з Чернівців: поспішний потяг о 3 год. 4 мін. по полудни, особові потяги о 6 год. 54 мін зраня, 6 год. 45 мін. вечером (Б., 1895, 24, 3); Тягаровий потяг зійшов з шин, через що експльодували кітли обох машин, що тягли більш як 40 возів (Б., 1907, 44, 1); Залізничний рух, як я вже згадував, був припинений, але один залізничний службовець, якого я собі з'єднав добрим словом і деяким дзвінким доказом, сказав мені, що має надійти окремий потяг німецького командування, котрим я міг би від’їхати (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 78)

// пол. pociąg — поїзд, потяг, pociąg pośpieszny — швидкий поїзд, pociąg osobowy — пасажирський поїзд, pociąg ciężarowy — товарний поїзд.

Значення в інших словниках

1. потяг — До чогось (прагнення робити щось) покликання, тяжіння до чогось.  Словник синонімів Полюги
2. потяг — по́тяг 1 іменник чоловічого роду почуття по́тяг 2 іменник чоловічого роду поїзд  Орфографічний словник української мови
3. потяг — (швидкий) поїзд; (до чого) прагнення, нахил, покликання, пристрасть, прив'язання, смак, у фр. УПОДОБАННЯ; (до кого) поваб, ваба; (статевий) ХІТЬ.  Словник синонімів Караванського
4. потяг — I -у, ч. 1》 до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. || Велика зацікавленість чим-небудь. 2》 до кого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. потяг — ПО́ТЯГ¹, у, ч. 1. до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. Багато дум тривожило молоду Радюкову голову в тій хатині!...  Словник української мови у 20 томах
6. потяг — Біологічно обумовлений мотиваційний механізм, який приводить в дію поведінку, спрямовану на задоволення визначеної потреби організму: напр., п. до їжі, п. статевий.  Універсальний словник-енциклопедія
7. потяг — БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев.  Словник синонімів української мови
8. потяг — По́тяг (поїзд), -та, у по́тягу і в -зі; -тяги, -гів по́тяг (поваб), -гу, -гові до чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. потяг — ПО́ТЯГ¹, у, ч. 1. до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. Багато дум тривожило молоду Радюкову голову в тій хатині!...  Словник української мови в 11 томах
10. потяг — По́тяг, -гу м. 1) Влеченіе, побужденіе, стремленіе. У його потяг до танців та до скоків. Рк. Левиц. 2) Доходъ, прибыль. Нема потягу. Н. Вол. у. 3) Поѣздъ. 4) Ремень у сапожниковъ, которымъ придерживается сапогъ или доска на колѣняхъ. Вас. 161.  Словник української мови Грінченка