До чогось (прагнення робити щось) покликання, тяжіння до чогось.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
потяг —
по́тяг 1 іменник чоловічого роду почуття по́тяг 2 іменник чоловічого роду поїзд
Орфографічний словник української мови
потяг —
По́тяг. Поїзд. До Львова від’їжджають з Чернівців: поспішний потяг о 3 год. 4 мін. по полудни, особові потяги о 6 год. 54 мін зраня, 6 год. 45 мін. вечером (Б.
Українська літературна мова на Буковині
потяг —
(швидкий) поїзд; (до чого) прагнення, нахил, покликання, пристрасть, прив'язання, смак, у фр. УПОДОБАННЯ; (до кого) поваб, ваба; (статевий) ХІТЬ.
Словник синонімів Караванського
потяг —
I -у, ч. 1》 до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. || Велика зацікавленість чим-небудь. 2》 до кого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
потяг —
ПО́ТЯГ¹, у, ч. 1. до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. Багато дум тривожило молоду Радюкову голову в тій хатині!...
Словник української мови у 20 томах
потяг —
Біологічно обумовлений мотиваційний механізм, який приводить в дію поведінку, спрямовану на задоволення визначеної потреби організму: напр., п. до їжі, п. статевий.
Універсальний словник-енциклопедія
потяг —
БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев.
Словник синонімів української мови
потяг —
По́тяг (поїзд), -та, у по́тягу і в -зі; -тяги, -гів по́тяг (поваб), -гу, -гові до чого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
потяг —
ПО́ТЯГ¹, у, ч. 1. до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. Багато дум тривожило молоду Радюкову голову в тій хатині!...
Словник української мови в 11 томах
потяг —
По́тяг, -гу м. 1) Влеченіе, побужденіе, стремленіе. У його потяг до танців та до скоків. Рк. Левиц. 2) Доходъ, прибыль. Нема потягу. Н. Вол. у. 3) Поѣздъ. 4) Ремень у сапожниковъ, которымъ придерживается сапогъ или доска на колѣняхъ. Вас. 161.
Словник української мови Грінченка