свобідний
Свобі́дний. Вільний. Де ж зрештою має шукати руска інтеліґенция пристановище для рускої народности, як не в Австриї, в котрій засадничими уставами кождій народности запоручено можність свобідного розвитку (Б., 1895, 11, 2);
● Дати свобідну руку діланя — надати свободу дій. Треба висланих послів наділити великою порцією довір'я, дати їм свобідну руку діланя, а кроки і тактику їх осуджувати аж на підставі успіхів або невдач у посольскій роботі (Б., 1907, 68, 1)
// порівн. пол. dać wolną rękę — надати свободу дій; див. іще рука, дати вільну руку.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.