термінатор
Терміна́тор. Стажер, учень. Пос. Тітішер здає справу з діяльности краєвого виділу дотично промислових курсів наукових [...] і вносить, щоби цехи не визволяли термінаторів ремісничих без свідоцтва окінченої школи народної (Б., 1895, 5, 4)
// пол. terminator — учень у майстра, terminować — бути учнем у майстра; порівн. термінувати, лат. -відбувати практику у майстра якогось ремесла (СЧС, 528).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.