термінатор
терміна́тор
I -а, ч., астр.
Межа між освітленою Сонцем і темною частинами небесного тіла.
II -а, ч., діал., зах.
Учень, що вчиться ремесла в майстра.
III -а, ч., кін., розм.
Убивця.
Великий тлумачний словник сучасної української мови