уснути
Усну́ти, перен. Занепасти в роботі, поступово припинити свою роботу. Була в селі читальня, котра під вітцівською охороною панотців щасливо уснула і — відновили єї, щоб звідси підтримувати розлад між громадянами (Б., 1895, 5, 2)
// нім. einschlafen- 1) засинати, 2) розм. згасати, поступово припинятися; див. іще засипляти.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.