уснути
УСНУ́ТИ (ВСНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., діал.
Заснути.
– Не можеш ночами спати, звариш, даси напитися, і хоч би як, а мусиш уснути (О. Кобилянська);
Шведи поставили своїх вартових і табор уснув (Б. Лепкий);
Та часом Алей твердо всне, нечистий зірветься з ланцюга пекельного і наробить на землі багато шкоди (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)