форсувати
Форсува́ти. Підсилювати, напружувати. Слава Богу, що Ви годні знову працювати; та вже не форсуйте надто силами (Коб., Листи, 157, 564); Ми дуже добре знаємо, чому наші „щирі зверхники з одного боку нам відраджують учити ся боголословія, а з другої сторони форсують до богословія Волохів, для котрих вже від років нема посад і нема навіть виглядів на посади (Звідомл., 1914, 40); Очі не смію форсувати, вечорами не пишу зовсім (Коб., Листи, 208, 646)
// пол. forsować -посилювати, підсилювати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.