фундатор
Фунда́тор. Засновник доброчинного товариства, організації, який вносить найбільші кошти на їх утримання, здійснення ними статутних завдань. На зборах [“Товариства опіки над сліпими і глухими"] принято нові статути; після них виносить членьска вкладка річно найменьше 2 корони. Одноразово платний даток основателів виносить 200 корон, а фундаторів 1000 корон (Б., 1907, 67, 3)
// пол. fundator -1) засновник, людина, що пожертвувала на якусь справу великі кошти, 2) розм. людина, яка пригощає товариство, друзів.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.