Значення в інших словниках
-
фундатор —
Фунда́тор: — засновник; той, що почав що-небудь, заснував, організував, створив щось [47]
Словник з творів Івана Франка
-
фундатор —
фунда́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
фундатор —
А. Засновник, організатор, основоположник чогось.
Літературне слововживання
-
фундатор —
Фунда́тор. Засновник доброчинного товариства, організації, який вносить найбільші кошти на їх утримання, здійснення ними статутних завдань.
Українська літературна мова на Буковині
-
фундатор —
див. ЗАСНОВНИК.
Словник синонімів Караванського
-
фундатор —
див. Творець
Словник синонімів Вусика
-
фундатор —
ФУНДА́ТОР, а, ч. Той, хто поклав початок чому-небудь, заснував, організував, створив щось; засновник, основоположник. Франко був одним із фундаторів українського літературознавства (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
фундатор —
-а, ч. Той, хто започаткував що-небудь, заснував, організував, створив щось; засновник, основоположник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фундатор —
ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу).
Словник синонімів української мови
-
фундатор —
Фунда́тор, -ра; -тори, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фундатор —
ФУНДА́ТОР, а, ч. Той, хто поклав початок чому-небудь, заснував, організував, створив щось; засновник, основоположник. Франко був одним із фундаторів українського літературознавства (Від давнини..
Словник української мови в 11 томах
-
фундатор —
Фундатор, -ра м. Основатель, учредитель. О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних! К. Бай. 17.
Словник української мови Грінченка