фундатор
ФУНДА́ТОР, а, ч. Той, хто поклав початок чому-небудь, заснував, організував, створив щось; засновник, основоположник.
Франко був одним із фундаторів українського літературознавства (Від давнини.., І, 1960, 53);
Маруся — голова їхнього «Веселого лану», найбагатшого колись колгоспу області. Голова і його фундатор (Мушк., Серце.., 1962, 113);
Значення і роль, які відіграє наука й техніка в житті суспільства, вперше були розкриті фундаторами наукового комунізму — К. Марксом і Ф. Енгельсом (Наука і культура.., 1971, 29).
Словник української мови (СУМ-11)