відрядження

рос. командировка

відправлення співробітника організації (установи) для виконання робіт за межами даної організації (установи) на певний незначний період часу. В. буває місцеве, за межі пункту проживання та закордонне.

Значення в інших словниках

1. відрядження — відря́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відрядження — [в'ідр’аджеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
3. відрядження — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. відрядити 1). 2》 Службове доручення, для виконання якого необхідно куди-небудь їхати. 3》 Поїздка, пов'язана зі службовим дорученням. 4》 Посвідчення про таку поїздку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відрядження — ВІДРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відряди́ти 1. [Ярчук:] Доповідь готова, принцип приведено в рух. А тепер подумаємо про відрядження декого на периферію (І. Микитенко). 2. Службове доручення, пов'язане з виїздом куди-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. відрядження — ВІДРЯ́ДЖЕННЯ (поїздка, пов'язана з службовим дорученням; посвідчення про таку поїздку), КОМАНДИРО́ВКА рідше. Інженери.. повертаються з відрядження (О. Довженко); Мигцем глянув у передане Ігорем відрядження, недбало кинув його на стіл (Ю.  Словник синонімів української мови
6. відрядження — Відря́дження, -ння, -нню; -дження, -джень, -дженням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. відрядження — ВІДРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відряди́ти 1. [Ярчук:] Доповідь готова, принцип приведено в рух. А тепер подумаємо про відрядження декого на периферію (Мик., І, 1957, 381).  Словник української мови в 11 томах