правопорядок
рос. правопорядок
стан урегульованих правом суспільних відносин, що виникає в результаті реалізації норм права і практичного здійснення вимог законності. Держава встановлює правопорядок, вживає заходів до його підтримки і захисту, до забезпечення відповідності встановленого П. інтересам її політики. Існуючим у державі законам.
Eкономічна енциклопедія