Великий тлумачний словник сучасної мови

правопорядок

правопоря́док

-дку, ч., юр.

Суспільний порядок, врегульований правом, законом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. правопорядок — правопоря́док іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. правопорядок — [правопор’адок] -дку, м. (на) -дку  Орфоепічний словник української мови
  3. правопорядок — Праволад, лад, правовість, див. юстиція  Словник чужослів Павло Штепа
  4. правопорядок — ПРАВОПОРЯ́ДОК, дку, ч., юр. Суспільний порядок, врегульований правом, законом. Вишиті червоним, чорним сорочки, єдиний кожушок, ..  Словник української мови у 20 томах
  5. правопорядок — ПРАВОПОРЯ́ДОК, дку, ч., юр. Суспільний порядок, врегульований правом, законом. Обов’язок радянських людей — стояти на сторожі законності і правопорядку, проявляти нетерпимість до зловживань і боротися з ними (Програма КПРС, 1961, 92)...  Словник української мови в 11 томах
  6. правопорядок — рос. правопорядок стан урегульованих правом суспільних відносин, що виникає в результаті реалізації норм права і практичного здійснення вимог законності.  Eкономічна енциклопедія