бухгалтерська справа; ведення рахунків. Див. також Бухгалтерський облік.
Eкономічна енциклопедія
Значення в інших словниках
рахівництво —
рахівни́цтво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
рахівництво —
-а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рахівництво —
РАХІВНИ́ЦТВО, а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Божко Устим .. в кооперації вів рахівництво (С. Воскрекасенко).
Словник української мови у 20 томах
рахівництво —
БУХГАЛТЕ́РІЯ (ведення обліку фінансових операцій), БУХГА́ЛТЕРСЬКИЙ О́БЛІК, РАХІВНИ́ЦТВО рідше.
Словник синонімів української мови
рахівництво —
Рахівни́цтво, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рахівництво —
РАХІВНИ́ЦТВО, а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Божко Устим.. в кооперації вів рахівництво (Воскр., Весна.., 1939, 8).
Словник української мови в 11 томах