рахівництво

РАХІВНИ́ЦТВО, а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік.

Божко Устим.. в кооперації вів рахівництво (Воскр., Весна.., 1939, 8).

Значення в інших словниках

1. рахівництво — рахівни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. рахівництво — -а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рахівництво — РАХІВНИ́ЦТВО, а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Божко Устим .. в кооперації вів рахівництво (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах
4. рахівництво — БУХГАЛТЕ́РІЯ (ведення обліку фінансових операцій), БУХГА́ЛТЕРСЬКИЙ О́БЛІК, РАХІВНИ́ЦТВО рідше.  Словник синонімів української мови
5. рахівництво — Рахівни́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рахівництво — рос. счетоводство бухгалтерська справа; ведення рахунків. Див. також Бухгалтерський облік.  Eкономічна енциклопедія