Словник української мови у 20 томах

рахівництво

РАХІВНИ́ЦТВО, а, с.

Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік.

Божко Устим .. в кооперації вів рахівництво (С. Воскрекасенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рахівництво — рахівни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. рахівництво — -а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рахівництво — БУХГАЛТЕ́РІЯ (ведення обліку фінансових операцій), БУХГА́ЛТЕРСЬКИЙ О́БЛІК, РАХІВНИ́ЦТВО рідше.  Словник синонімів української мови
  4. рахівництво — Рахівни́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рахівництво — РАХІВНИ́ЦТВО, а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Божко Устим.. в кооперації вів рахівництво (Воскр., Весна.., 1939, 8).  Словник української мови в 11 томах
  6. рахівництво — рос. счетоводство бухгалтерська справа; ведення рахунків. Див. також Бухгалтерський облік.  Eкономічна енциклопедія