рахівник
РАХІВНИ́К, а́, ч.
Фахівець із рахівництва.
Рахівник на рахівниці виклацує. На лиці задоволення (А. Головко);
– Бухгалтерія? – грізно запитав Хапунець. – Так! – одповіли рахівники (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)РАХІВНИ́К, а́, ч.
Фахівець із рахівництва.
Рахівник на рахівниці виклацує. На лиці задоволення (А. Головко);
– Бухгалтерія? – грізно запитав Хапунець. – Так! – одповіли рахівники (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)