рахівництво

рахівни́цтво

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. рахівництво — -а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рахівництво — РАХІВНИ́ЦТВО, а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Божко Устим .. в кооперації вів рахівництво (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах
3. рахівництво — БУХГАЛТЕ́РІЯ (ведення обліку фінансових операцій), БУХГА́ЛТЕРСЬКИЙ О́БЛІК, РАХІВНИ́ЦТВО рідше.  Словник синонімів української мови
4. рахівництво — Рахівни́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. рахівництво — РАХІВНИ́ЦТВО, а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Божко Устим.. в кооперації вів рахівництво (Воскр., Весна.., 1939, 8).  Словник української мови в 11 томах
6. рахівництво — рос. счетоводство бухгалтерська справа; ведення рахунків. Див. також Бухгалтерський облік.  Eкономічна енциклопедія