горбач —
-а, ч. 1》 розм. Те саме, що горбань. 2》 Рубанок з угнутою або опуклою підошвою колодки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
горбач —
ГОРБА́Ч, а́, ч. 1. розм. Те саме, що горба́нь. Одна мати не бачила цього, і їй каліка-горбач був кращий над усіх красенів на світі (Дніпрова Чайка). 2. Вид рубанка. Горбач – це звичайний рубанок з угнутою або опуклою підошвою (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
Горбач —
Горба́ч прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
горбач —
Морський ссавець із ряду китоподібних; довж. бл. 18 м, маса до 40 т; має довгі грудні ласти; здійснює далекі мандрівки з арктичних морів; охороняється.
Універсальний словник-енциклопедія
горбач —
ГОРБА́НЬ (горбата людина), ГОРБА́ТИЙ, ГОРБА́Ч розм., ГОРБУ́Н розм. — Був у того куркуленка ще один брат — горбань (Григорій Тютюнник); — Один горбатий мириться зі своїм горбом, другий страждає через нього, третій починає ненавидіти все людство, але...
Словник синонімів української мови
горбач —
ГОРБА́Ч, а́, ч. 1. розм. Те саме, що горба́нь. Одна мати не бачила цього, і їй каліка-горбач був кращий над усіх красенів на світі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 65). 2. Рубанок з угнутою або опуклою підошвою колодки.
Словник української мови в 11 томах