горбач
ГОРБА́НЬ (горбата людина), ГОРБА́ТИЙ, ГОРБА́Ч розм., ГОРБУ́Н розм. — Був у того куркуленка ще один брат — горбань (Григорій Тютюнник); — Один горбатий мириться зі своїм горбом, другий страждає через нього, третій починає ненавидіти все людство, але, так чи інакше, усі троє — горбаті (І. Муратов); Їй каліка-горбач був кращий над усіх красенів на світі (Дніпрова Чайка).
Словник синонімів української мови