горбатитися

СУТУ́ЛИТИСЯ (про людину — триматися сутуло, висуваючи наперед плечі; про спину — трохи згинатися), ГО́РБИТИСЯ, ГОРБА́ТИТИСЯ розм. Йому ніколи не доводилось говорити на зборах. Сутулячись і червоніючи, він встав (Ю. Збанацький); Високий, він горбився, ніби йому важко було витримувати вагу свого тіла (Є. Гуцало); Помітно змінився і Остап: плечі повужчали, горбатилась спина, обличчя сіре й худюще (П. Кочура).

Значення в інших словниках

1. горбатитися — горба́титися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. горбатитися — -ачуся, -атишся, недок., розм. 1》 Те саме, що горбитися. 2》 Тяжко працювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горбатитися — ГОРБА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, недок., розм. Те саме, що го́рбитися. Сухий і довготелесий Татарченко .. горбатився над столом, вбирав у плечі голову, погоджувався (О.  Словник української мови у 20 томах
4. горбатитися — див. працювати  Словник синонімів Вусика
5. горбатитися — ГОРБА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, недок., розм. Те саме, що го́рбитися. Сухий і довготелесий Татарченко.. горбатився над столом, вбирав у плечі голову, погоджувався (Донч.  Словник української мови в 11 томах