горбатитися
ГОРБА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, недок., розм. Те саме, що го́рбитися.
Сухий і довготелесий Татарченко.. горбатився над столом, вбирав у плечі голову, погоджувався (Донч., І, 1956, 420);
Помітно змінився і Остап: плечі повужчали, горбатилась спина, обличчя сіре й худюще (Кочура, Зол. грамота, 1960, 535).
Словник української мови (СУМ-11)