горбатитися
ГОРБА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, недок., розм.
Те саме, що го́рбитися.
Сухий і довготелесий Татарченко .. горбатився над столом, вбирав у плечі голову, погоджувався (О. Донченко);
Коні шарпалися, вивертали ноги й горбатилися, напинали хребти, вириваючи гармати для того, щоби через кілька кроків зав'язнути знову (І. Багряний);
Помітно змінився і Остап: плечі повужчали, горбатилась спина, обличчя сіре й худюще (П. Кочура);
Попереду на гнідому огирі горбатився Кончак (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)