Словник іншомовних слів Мельничука

абстрактний

абстра́ктний

(від лат. abstractio – відтягнення, відвернення)

той, що є наслідком мисленого виділення з усіх ознак, властивостей і зв’язків конкретного предмета його основних, найзагальніших;

¤ а-не мислення – один з видів людського мислення, який полягає в утворенні абстрактних понять і оперуванні ними;

¤ а-на праця – праця товаровиробників, що виступає як затрата людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми;

¤ а-не мистецтво – те саме, що й абстракціонізм.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. абстрактний — (який позбавлений конкретності) загальний, книжн. умоглядний.  Словник синонімів Полюги
  2. абстрактний — абстра́ктний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. абстрактний — Одволіклий, неречевий, несхопний, див. метафізичний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. абстрактний — [абстрактнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  5. абстрактний — -а, -е. Який виник унаслідок абстрагування; прот. конкретний. Оснований на абстракції (у 1 знач.), схильний до абстрагування. Відірваний від дійсності, від життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. абстрактний — АБСТРА́КТНИЙ, а, е. 1. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний. Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (І.  Словник української мови у 20 томах
  7. абстрактний — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  8. абстрактний — Абстра́ктний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. абстрактний — АБСТРА́КТНИЙ, а, е. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний. А бстрактної істини немає. Істина завжди конкретна (Ленін, 9, 1949, 65); Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (Н.-Лев.,.  Словник української мови в 11 томах
  10. абстрактний — рос. абстрактный (від латин. abstractio — відтягнення, відвернення) — той, що є наслідком виділення у думці з усіх ознак, властивостей, зв'язків конкретного предмета основних, найзагальніших.  Eкономічна енциклопедія