Значення в інших словниках
-
абстрактний —
(який позбавлений конкретності) загальний, книжн. умоглядний.
Словник синонімів Полюги
-
абстрактний —
Одволіклий, неречевий, несхопний, див. метафізичний
Словник чужослів Павло Штепа
-
абстрактний —
[абстрактнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
абстрактний —
-а, -е. Який виник унаслідок абстрагування; прот. конкретний. Оснований на абстракції (у 1 знач.), схильний до абстрагування. Відірваний від дійсності, від життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
абстрактний —
АБСТРА́КТНИЙ, а, е. 1. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний. Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (І.
Словник української мови у 20 томах
-
абстрактний —
абстра́ктний (від лат. abstractio – відтягнення, відвернення) той, що є наслідком мисленого виділення з усіх ознак, властивостей і зв’язків конкретного предмета його основних, найзагальніших; ¤ а-не мислення – один з видів людського мислення...
Словник іншомовних слів Мельничука
-
абстрактний —
АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
-
абстрактний —
Абстра́ктний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
абстрактний —
АБСТРА́КТНИЙ, а, е. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний. А бстрактної істини немає. Істина завжди конкретна (Ленін, 9, 1949, 65); Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (Н.-Лев.,.
Словник української мови в 11 томах
-
абстрактний —
рос. абстрактный (від латин. abstractio — відтягнення, відвернення) — той, що є наслідком виділення у думці з усіх ознак, властивостей, зв'язків конкретного предмета основних, найзагальніших.
Eкономічна енциклопедія