абстрактний
АБСТРА́КТНИЙ, а, е. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний.
А бстрактної істини немає. Істина завжди конкретна (Ленін, 9, 1949, 65);
Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (Н.-Лев.,. І, 1956, 375);
Для Франка.. краса в мистецтві існує не як втілення якоїсь абстрактної ідеї, а реально і об’єктивно (Мист., 4, 1956, 2);
// Оснований на абстракції (в 1 знач.), схильний до абстрагування.
Абстрактне мислення;
// Відірваний від дійсності, від життя.
Загалом у своїх літературних вправах я не брав далеких абстрактних тем, — теми брав я з того життя, яке мене оточувало і що мене вражало (Вас., IV, 1960, 32).
∆ Абстра́ктна ле́ксика — слова на означення якостей, властивостей, станів, відчуттів, категорій мислення, духовної і матеріальної культури.
Словник української мови (СУМ-11)