аутодафе

аутодафе́

(португ. auto da fe, букв. – акт віри)

оголошення й виконання вироків інквізиції, зокрема спалення на вогнищі.

Значення в інших словниках

1. аутодафе — аутода́фе іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аутодафе — автодафе, невідм., с. У середні віки – прилюдне спалення на вогнищі людей, оголошених інквізицією єретиками, або так званих єретичних творів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. аутодафе — АУТОДАФЕ́, рідше АВТОДАФЕ́, невідм., с. У середні віки – оголошення та виконання вироку інквізиції: звичайно публічне спалення єретиків і єретичних творів на вогнищі. Подивився Гус на пáпи Та й вийшов з палати!.. “Побороли! побороли!” — Мов обеленіли.  Словник української мови у 20 томах
4. аутодафе — В давнину прилюдне визнання чи відмова від віри християнином, звинуваченим у єресі, останній акт процесу інквізиції, запроваджений в Іспанії наприкінці XV ст., що полягав у оголошенні вироку; також виконання вироку, зокрема, шляхом спалення єретика на вогнищі.  Універсальний словник-енциклопедія
5. аутодафе — АУТОДА́ФЕ, невідм., с. У середні віки — прилюдне спалення на вогнищі людей, оголошених інквізицією єретиками, або так званих єретичних творів.  Словник української мови в 11 томах