балансир
баланси́р
(від франц. balancier – коромисло)
1. Важіль, що хитається на осі і передає зворотний рух ланцюгам механізму (у вимірювальних приладах, шахтних насосах, бурових верстатах тощо).
2. Головний регулятор (тягарець), що замінює маятник у механізмі годинника.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука