баранта
баранта́
(тюрк. – розбійник, набіг)
самовільне захоплення чужого майна (гол. чином, худоби), щоб примусити його власника задовольнити претензії особи, що чинить Б., або відшкодувати заподіяні їй раніше майнові збитки, є злочином.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука