Словник іншомовних слів Мельничука

бедуїн

(араб. бадауїн, множ. від бадауї – житель пустелі)

араб-кочівник на Аравійському півострові та в деяких районах Північної Африки.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. бедуїн — бедуї́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. бедуїн — БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни.  Словник української мови у 20 томах
  3. бедуїн — Бедуї́н, -на; -ї́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бедуїн — БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни.  Словник української мови в 11 томах