Значення в інших словниках бедуїн — БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни. Словник української мови у 20 томах бедуїн — (араб. бадауїн, множ. від бадауї – житель пустелі) араб-кочівник на Аравійському півострові та в деяких районах Північної Африки. Словник іншомовних слів Мельничука бедуїн — Бедуї́н, -на; -ї́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.) бедуїн — БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни. Словник української мови в 11 томах