бедуїн

БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни.

Значення в інших словниках

1. бедуїн — бедуї́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бедуїн — БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни.  Словник української мови у 20 томах
3. бедуїн — (араб. бадауїн, множ. від бадауї – житель пустелі) араб-кочівник на Аравійському півострові та в деяких районах Північної Африки.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. бедуїн — Бедуї́н, -на; -ї́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)