вертикальний
вертика́льний
(лат. verticalis)
напрямлений по вертикалі;
¤ в. круг – астрономічний інструмент для вимірювання висот світил;
¤ в-і кути – два кути, в яких вершина спільна, а сторони одного є продовженням сторін другого.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука